КОНЦЕПЦІЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ В НУВГП НА 2010-2015 РОКИ

Вступ

Науково-дослідну роботу (НДР) слід вважати одним із головних напрямів діяльності в університеті на період до 2015 року, їй надаються пріоритети і створюються умови для ефективного, сталого розвитку.
Розвиток НДР в університеті визначається і регламентується Законами України “Про вищу освіту”, “Про наукову та науково-технічну діяльність”, “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, “Про інноваційну діяльність”, Статутутом НУВГП, наказами та інструктивними листами МОН України, рішеннями Вченої ради, Науково-технічної ради університету, нарад, семінарів, конференцій з наукових питань.

1. Мета, принципи та основні завдання НДР

Стратегічною метою розвитку НДР слід вважати досягнення у 2010 році усіх кадрових, організаційно-виробничих та економічно-фінансових передумов перетворення існуючих науково-дослідних структур університету у сучасний багатопрофільний науковий центр університетського європейського типу – одного із лідерів у Західному регіоні України, спроможного вирішувати актуальні науково-технічні та соціально-економічні проблеми країни та регіону.
   Досягнення цієї мети забезпечується сталим розвитком науки в університеті і ґрунтується на притаманних для університету особливостях водогосподарського профілю та наявних здобутках у багатьох інших наукових напрямах.

Розвиток НДР впродовж 2010-2015 років базується на таких основних принципах:

1) надання переваг у розвитку організаційним науковим формам у вигляді наукових шкіл та наукових центрів;
2) підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів переважно у власних наукових школах, а за їх відсутністю – в установах НАН України, інших ВНЗ за цільовим замовленням;
3) розвиток фундаментальних і прикладних досліджень переважно за державними та регіональними науковими пріоритетами і програмами;
4) щорічне збільшення частки власних видатків на НДР;
5) всебічна підтримка ініціативи викладачів і науковців у виконанні НДР за пріоритетними напрямами;
6) всебічне стимулювання досягнення високих результатів та здобутків у НДР;
7) постійне зростання якості результатів НДР та збільшення результатів світового рівня;
8) постійна підтримка талановитої молоді з числа студентів, аспірантів та молодих учених;
9) безперервна інтеграція наукових результатів у навчальний процес та гармонізація наукової, навчальної й методичної роботи;
10) максимальне сприяння модернізації матеріально-технічної наукової та лабораторної бази;
11) сприяння модернізації наукової інформаційної бази;
12) максимальне сприяння інноваційній діяльності;
13) регулярна популяризація та маркетинг власних наукових здобутків та результатів;
14) максимальне сприяння міжнародним науковим зв’язкам та міжнародним науковим проектам;
15) сприяння співпраці з науковими установами, іншими ВНЗ та органами державної і місцевої влади;
16) взаємна відповідальність усіх керівників, викладачів та науковців за досягнення високих наукових результатів та наукового іміджу університету;
17) відкритість, прозорість та колегіальність прийняття рішень щодо науково-дослідної роботи.
18) пошук грантів на підтримку та проведення науково-дослідних робіт, наукових проектів, наукових і освітніх стажувань та стипендій;
19) підсилення патентно-ліцензійної роботи та забезпечення підтримки діючих охоронних документів (патентів на винахід та корисну модель), в першу чергу, по яких є запити виробничих та бізнес-структур;
20) спрямування додаткових зусиль на підготовку спеціалістів вищої кваліфікації;
21) активізація участі науковців університету у державних цільових і регіональних програмах з питань водного господарства та меліорації земель;
22) активізація участі представників університету в конкурсах науково-технічних розробок, які оголошуються Міністерством освіти України, Держводгоспом України та іншими міністерствами та відомствами.

 1. Основними  завданнями розвитку НДР на період   2010-2015 року потрібно вважати такі:

 1) удосконалення організаційної структури управління та виконання НДР шляхом створення різноманітних наукових, консалтингових, аудиторських, експертних, проектних, конструкторських центрів, бюро, філій, лабораторій, зокрема, на виробництві та з правом юридичної особи: Центру енергозбереження, Інформаційно-інноваційного центру, Центру ГІС – технологій, Центрів розробки конкурентноспроможних технологій та техніки, Центру сертифікації продукції різних галузей та інших структур (за окремим планом);
2) значне посилення ролі університету як лідера у формуванні галузевої (водогосподарської) і регіональної науково-технічної політики, виконанні наукових розробок і впровадженні їх у виробництво (за окремими планами);
3) розширення напрямів держбюджетної і госпдоговірної тематики та досягнення обсягів фінансування у 2010 році на рівні 3-4 млн. грн. у рік;
4) максимальне наближення (за основними напрямами підготовки фахівців) до оптимального рівня кадрового наукового потенціалу, що буде відповідати вимогам державних та громадських акредитаційних й атестаційних комісій;
5) збільшення частки пріоритетних наукових тем і розробок, що виконуватимуться в університеті, у тому числі і за кафедральною тематикою у другу половину дня, до 60-70% і залучення до їх виконання до 100% викладачів;
6) підвищення конкурентоспроможності прикладних розробок та досягнення їх 50% відповідності світовим вимогам за рахунок активізації закордонної патентно-ліцензійної роботи;
7) налагодження постійних наукових зв’язків з науковими академічним закладами та центрами АН України і виконання щорічно не менше 4-5 спільних наукових комплексних проектів;
8) налагодження постійних наукових зв’язків з 4-5 науковими центрами та університетами Європейського Союзу, далекого зарубіжжя (США, Канада, Китай), Російської Федерації для створення спільних наукових центрів та виконання спільних наукових проектів;
9) налагодження постійних стабільних зв’язків з законодавчими та виконавчими органами державної, регіональної і місцевої влади та запровадження нових форм співпраці з ними для вирішення науково-технічних та соціально-економічних проблем і завдань;
10) значне оновлення матеріально-технічної та лабораторної бази наукових досліджень найновішими комп’ютеризованими, сертифікованими вимірювальними засобами, комплексами, технікою та обладнанням;
11) участь у створенні і запровадженні (спільно з навчальним та навчально-методичним управліннями) нових механізмів передачі наукових результатів у навчальний процес з врахуванням КМСОНП та принципів Болонського процесу;
12) досягнення високої ефективності рекламно-іміджевої роботи по популяризації НУВГП як наукового центру на міжнародному, державному та регіональному рівнях;
13) досягнення надійного забезпечення захисту інтелектуальної власності та інтелектуального потенціалу університету;
14) створення максимально можливих умов, мотивів і гарантій для високопродуктивної наукової праці викладачам, науковцям, докторантам, аспірантам і студентам;
15) запровадження системи стажування науково-педагогічних працівників, науковців, студентів за кордоном для виконання наукових досліджень та спільної підготовки аспірантів і докторантів із закордонними партнерами.
16) проведення заходів по підготовці і створенню в університеті на базі науково-дослідних лабораторій водогосподарського направлення «Об’єкту Національне Надбання».
17) проведення атестації найбільш потужних навчально-наукових лабораторій кафедр, в яких постійно працюють аспіранти, зокрема, кафедри гідротехнічних споруд, кафедри водовідведення, теплогазопостачання та вентиляції, кафедри архітектури, кафедри розробки родовищ корисних копалин, кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних машин та обладнання, кафедри хімії, кафедри гідроенергетики та гідромашин та інших та розпочати поновлення обладнання цих лабораторій, в першу чергу тих де результативно працюють докторанти, аспіранти, виконання науково-дослідні теми бюджетної та госпдоговірної тематик.

 2. Загальні пріоритетні напрями розвитку науки і техніки
2010-2015 року

Основою формування пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в університеті на 2010-2015 роки є Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, державні наукові і науково-технічні програми, рішення та інструктивні листи МОН України щодо розвитку науки, пріоритетні напрями розвитку інноваційної діяльності Рівненщини.
Відповідно до пріоритетів розвитку науки і техніки в державі та в регіоні, враховуючі наявний кадровий науковий потенціал, перспективи його розвитку, наукові школи, пріоритетними для університету напрямами розвитку науки і техніки на 2010-2015 роки, відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в державі, потрібно вважати такі:

2.1. У фундаментальних дослідженнях з найважливіших проблем природних, суспільних і гуманітарних наук:

1) фізичні, хімічні та біологічні процеси в природних та техногенно змінених водних середовищах;
2) гідрогеологічні, геодинамічні, фільтраційні процеси в ґрунтових середовищах;
3) гідравлічні та гідрологічні процеси у відкритих та закритих водотоках, гідротехнічних спорудах;
4) процеси надійності, довговічності, стійкості і міцності конструкцій, будівель, споруд, матеріалів, машин та механізмів;
5) процеси зміни природнокліматичних режимів ґрунтів, територій, населених пунктів, водних об’єктів;
6) процеси стійкості динамічних систем, екологічної стійкості природних агроландшафтів, сільськогосподарських угідь, водогосподарських об'єктів;
7) принципи управління природними та техногенними процесами та їх математичне моделювання;
8) фундаментальні проблеми гуманітарних наук, зокрема освіти, педагогіки, культури, соціології, філософії, у тому числі пов’язані з упровадженням Болонських принципів у вищу освіту та КМСОНП у навчальний процес.
9) дослідження актуальних проблем теорії і практики архітектурного проектування, історичної архітектурно-містобудівної спадщини, прикладного геометричного моделювання.

 2.2. У проблемах демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадського суспільства:

1) знання про людський потенціал Рівненщини як наукові знання, що необхідні для прогнозування соціально-економічного розвитку регіону;
2) економічний, соціальний, екологічний, інноваційно-інвестиційний стан регіону та механізми їх поліпшення, зокрема на засадах сталого розвитку;
3) економічні механізми державного та регіонального управління, що спрямовані на підвищення значимості Рівненського регіону та Поліського краю;
4) стратегії та сценарії розвитку галузей регіону, зокрема за активною участю НУВГП як провідного наукового регіонального розвитку;
5) обґрунтування створення конкурентоспроможних виробництв, методи і методики технологічного передбачення регіонального розвитку;
6) проблеми цінової, податкової і облікової політики господарської діяльності підприємств та закладів державної та недержавної власності і проблеми управління виробництвом.

2.3. У проблемах збереження навколишнього природного середовища (довкілля) та сталого розвитку:

1) технології та технічні засоби утилізації та знешкодження відходів, викидів, стоків з отриманням корисних продуктів (будівельних матеріалів, добрив, хімічних речовин-стимуляторів, іншої продукції);
2) кількісна та якісна оцінка стану природних ресурсів в умовах змінного антропогенного навантаження та зміни клімату;
3) оптимізація та раціоналізація використання природних ресурсів;
4) методології і методи комплексного моніторингу навколишнього природного середовища та використання даних моніторингу для прогнозних розрахунків;
5) технології та технічні засоби відновлення природного стану довкілля та інженерного облаштування природних об'єктів і територій;
6) математичне моделювання природних процесів для створення інженерних методів їх прогнозування та розрахунку.

2.4. У новітніх технологіях та ресурсозберігаючих технологіях в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі:

1) ресурсозберігаючі технології генерування, перетворення та використання енергії;
2) технології комбінованого виробництва теплової та електричної енергії;
3) розвиток нетрадиційних технологій одержання та використання теплової енергії;
4) технології оцінки та видобутку сировинних ресурсів і матеріалів для розвитку промисловості регіону;
5) оцінка змін клімату і розробка відповідних технологій меліорації сільськогосподарських угідь;
6) технології подовження ресурсу і підвищення ефективності та експлуатаційної надійності роботи машин і механізмів;
7) нова техніка і технічні засоби для будівництва, розробки ґрунтів, ремонтно-відновлювальних робіт, для промислового виробництва та спеціального призначення, зокрема на нових біонічних засадах;
8) методи та технології високоефективного використання сільськогосподарських угідь, зокрема меліорованих, технології збереження родючості ґрунтів;
9) нові технічні засоби для механізації і автоматизації процесів у промисловості, зокрема для підприємств Рівненщини;
10) новітні технології та технічні засоби водопідготовки, водовідведення та водоочистки, зокрема для підприємств Рівненщини;
11) геоінформаційні технології в управлінні виробництвом та природними процесами.

 3. Пріоритети розвитку науки і техніки в університеті
для галузі водного господарства

Пріоритети розвитку науки і техніки для галузі водного господарства розроблені, виходячи із необхідності вирішення одного із найважливіших для НУВГП завдань - значного посилення ролі університету як одного із лідерів у формуванні галузевої (водогосподарської) науково-технічної політики та постійного збереження цієї ролі лідера.
В основу пріоритетів наукової співпраці з галуззю водного господарства та розвитку науки і техніки для водного господарства покладена Концепція “Науково-технічна політика розвитку водогосподарсько-меліоративного комплексу (основні напрями)”, затверджена наказом Держводгоспу України від 22.05.01 р. № 94, державні і галузеві науково-технічні програми, матеріали спільних засідань Держводгоспу України та ректорату НУВГП.

 Пріоритетними для університету напрямами розвитку науки і техніки для галузі водного господарства на період до 2010 року потрібно вважати такі:

1) принципи і механізми державного управління водним господарством на загальнодержавному та регіональних рівнях;
2) механізми передачі меліоративних мереж та об'єктів у комунальну власність;
3) механізми інноваційної та інвестиційної діяльності у галузі водного господарства;
4) поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, водних об'єктів, екологічне оздоровлення малих річок і озер;
5) методи та методики екологічного аудиту та екологічного менеджменту; методи створення природоохоронних зон, зон відпочинку, ландшафтних парків, питання ренатуралізації меліорованих земель;
6) естетичне та інформаційне оснащення водогосподарських об'єктів;
7) захист від затоплення й підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів, принципи і методи регулювання русел річок, водних потоків, територіального водорегулювання та водорозподілу;
8) нові конструкції гідротехнічних споруд, зокрема на гірських річках та методи їх розрахунку;
9) методи, способи, технічні засоби комерційного водообліку на водогосподарських об’єктах;
10) засоби механізації ремонтно-експлуатаційних робіт, у тому числі малої;
11) технології та засоби автоматизації водорегулювання та водорозподілу;
12) технології та технічні засоби водопідготовки та водовідведення для систем сільськогосподарського водопостачання; технічні засоби очистки поливної води;
13) уніфіковане енергоощадливе робоче обладнання для машин і механізмів для експлуатаційних доглядових робіт;
14) енергоощадлива грунторозробна та ґрунтообробна техніка,
15) методи і технології планування, будівництва та ремонтно-експлуатаційних робіт на водогосподарських об’єктах і системах;
16) моніторинг меліорованих угідь, каналів, споруд, малих річок, інших об'єктів для одержання незалежної об’єктивної оцінки про їх стан;
17) діагностика стану дамб, каналів, будівель, споруд, розробка методів та засобів діагностики їх стану;
18) нові будівельні матеріали та конструкції для будівництва й реконструкції гідротехнічних споруд, нові матеріали та технології для ремонтно-відновлювальних робіт;
19) енергетичні обстеження, розробка засобів малої енергетики, енергоощадливих режимів роботи насосних станцій;
20) розробка інформаційних систем та систем зв’язку, у тому числі ГІС-систем для управління водогосподарськими об’єктами і системами;21) економічні механізми платного водокористування, спрямовані на зниження собівартості води; облік платних послуг;
22) методики фінансового аналізу діяльності установ галузі водного господарства та формування бюджетних запитів в галузі водного господарства;
23) підвищення надійності експлуатації зрошувальних і осушувальних систем та водогосподарських об'єктів;
24) підвищення ефективності використання меліорованих угідь з врахуванням механізмів реформування агропромислового комплексу.
25) фундаментальні дослідження з водних проблем, математичного моделювання природних процесів на меліорованих землях для теоретичного обґрунтування прикладних розробок.
Важливе значення для галузі має створення відомчої нормативної бази, що регламентує розроблення регіональних схем використання водних ресурсів, проектування, будівництва, реконструкцію і експлуатацію водогосподарських об'єктів, меліоративних систем, охорону водних ресурсів та довкілля.
26)дослідження принципів регулювання водних взаємовідношень: юридичного, адміністративного, економічного та технічного;
27) розробка концепції раціонального використання, охорони, відтворення водних ресурсів і розвитку водного господарства на період до 2015 р. з визначенням пріоритетних напрямів та першочергових кроків вирішення цих проблем;
28) розробка та впровадження програми питного водопостачання в Україні з поступовим переведенням його на підземні води;
29) розробка екологічних нормативів водоспоживання і водокористування щодо природних зон країни.

 4. Розвиток інтеграції НДР та навчального процесу

     Впродовж 2010-2015 років і на перспективу НДР в університеті формується і розвивається, виходячи із основоположного принципу єдності освіти і науки та задекларованих на Бергенській Конференції по Болонському процесу (травень 2005 р.) пріоритетів щодо значущості дослідницької діяльності як фундаменту вищої освіти в країнах-учасниках Болонського процесу, зокрема і в Україні.
     Науково-дослідній роботі разом з навчальним процесом надаються єдині пріоритети у розвитку, а у зв’язку з впровадженням КМСОНП на неї покладаються додаткові завдання:

  • оновлення змісту навчання найновішими фундаментальними знаннями і прикладними результатами;
  • сприяння Навчально-методичному управлінню в розробленні та впровадження в навчальний процес науково орієнтованих та інноваційних методів, способів і технологій навчання;
  • створення рівноправних умов доступу до матеріально-технічної і науково-інформаційної баз НДР усім викладачам, науковцям і студентам;
  •  забезпечення умов мобільності викладачам, науковцям і студентам у виконанні дослідницьких проектів.

 Принципи організаційного забезпечення наукової діяльності в умовах КМСОНП полягають у наступному:

1) участь НДР в навчальному процесі буде регламентуватись внутрішніми нормативами – стандартами, основним із яких буде “Положення про науково-дослідницьку діяльність викладачів і студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в НУВГП”;
2) плани наукових, науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт узгоджуються з напрямами підготовки фахівців і пріоритети надаються тематиці, що відповідає цим напрямам. Наукові пріоритети в університеті розробляються науково-дослідним управлінням і затверджуються Вченою радою на кожні 5 років з щорічним їх уточненням;
3) викладачам, науковцям і студентам забезпечується вільний доступ до участі у виконанні пріоритетних науково-дослідних тем, можливості підвищення наукової кваліфікації в магістратурі, аспірантурі, докторантурі, на посадах наукових працівників у наукових підрозділах, участь у наукових конференціях, семінарах, нарадах, виставках, в опублікуванні наукових праць, захисті дисертаційних робіт і здобутті наукових кваліфікаційних рівнів (кандидата і доктора наук), створенні наукових груп, колективів, шкіл, науково-дослідницьких підрозділів і громадських організацій для творчої наукової самореалізації. Для цього університет створює наукову бібліотеку з комп’ютерною базою даних наукових досягнень, інновацій, звітів, патентів, дисертаційних робіт тощо і надає всім вільний доступ до баз даних;
4) студентам забезпечуються можливості наукового самоврядування та можливості створення різноманітних студентських наукових організаційних форм: студентських наукових рад, семінарів, груп, бюро; проведення та участь студентських наукових конференцій, нарад, семінарів, олімпіад, участь у виконанні міжнародних грантів, у програмах обміну. Ця діяльність всіляко заохочується і стимулюється адміністрацією й викладачами та враховується в оцінці якості знань;
5) науково-дослідницька діяльність пропонується студентам на рівні бакалавр на добровільних засадах починаючи з 2-го курсу, а для студентів рівня магістр є обов’язковою для опанування, проте конкретні способи і форми дослідницької діяльності студент має право обирати самостійно, виходячи з особистих цілей і програми навчання. Університет при цьому (кафедри, викладачі) забезпечують максимально можливе різноманіття форм і способів дослідницької роботи при вивченні дисциплін;
6) на вимогу студента й замовлення підприємства навчальними планами та індивідуальними програмами може бути передбачено підготовку фахівця-дослідника з поглибленими знаннями та навичками науково-дослідницької діяльності. Програми підготовки таких фахівців узгоджуються з Науково-дослідним управлінням;
7) знання й навички науково-дослідницької роботи студента рівня бакалавр та її результати є визначальними при відборі претендентів для продовження навчання на рівень магістр. Для цього розробляється і впроваджується “Положення про рейтинг студентів за результатами науково-дослідницької роботи” та “Положення про відбір студентів для навчання на рівень магістр”;
8) знання й навички науково-дослідницької роботи та її результати для студента рівня магістр є визначальними при відборі претендентів для навчання в аспірантурі. Для цього до 2010 року в університеті має бути створена і впроваджена цілісна система відбору та супроводу обдарованої молоді, здібної до наукової та науково-педагогічної діяльності та розроблено “Положення про систему відбору й супроводу талановитої, обдарованої молоді”;
9) результати наукової діяльності викладачів мають враховуватись при прийнятті на роботу, визначенні розмірів надбавок до посадових окладів, розмірів матеріального заохочення, щорічного рейтингу викладача. До 2007 року має бути розроблена й впроваджена рейтингова система оцінювання наукових здобутків викладачів і науковців у вигляді затвердженого Вченою радою “Положення про рейтингове оцінювання викладачів і науковців за результатами науково-дослідницької роботи”.

Принципи запровадження науково-дослідницької діяльності у навчальному процесі полягають у наступному:

1) науково-дослідницька діяльність запроваджується як складова у всіх документах, що регламентують навчальний процес при КМСОНП. При цьому варіанти запровадження обирає викладач особисто і затверджує кафедра;
2) у навчальних планах науково-дослідницька діяльність запроваджується як перелік вибіркових науково орієнтованих навчальних дисциплін, що може обрати студент. Навчально-методичне управління створює перелік таких дисциплін для навчальних планів за напрямами підготовки фахівців і визначає їх місце у структурно-логічній схемі підготовки;
3) в індивідуальних навчальних планах підготовки студента науково-дослідницька діяльність відображається як перелік прийнятих до вивчення науково орієнтованих дисциплін за вибором та форм і способів виконання дослідницької роботи;
4) в робочих програмах дисциплін науково-дослідницька діяльність відображається окремим розділом чи підрозділом, що інформує про найновіші наукові досягнення світового рівня, вітчизняні досягнення, досягнення наукових шкіл НУВГП, на розробках яких базується зміст і викладання дисципліни (теорії, методи, методики, техніка, технології, матеріали тощо) та науково орієнтовані змістовні модулі, які пропонуються на вибір студенту: ІНДЗ, теоретичне дослідження, експериментальне дослідження, узагальнення, розрахунок, розділ курсового чи дипломного проекту, курсової чи магістерської роботи з елементами наукової роботи, науковий пошук тощо);
5) у навчальному процесі на кафедрах науково-дослідницька діяльність запроваджується у вигляді створення банків даних наукових досягнень науковців і викладачів кафедри, переліків ІНДЗ, традиційних для кафедри форм залучення студентів до дослідницької роботи у навчальний та позанавчальний час, тематики кафедральних наукових тем. Інформація розміщується обов'язково на веб-сторінках та стендах кафедр;
6) в інформаційних пакетах про університет, факультет, кафедру наукова діяльність відображається шляхом зазначення наукових досягнень і пояснень студентам щодо можливих форм та переваг участі в дослідницькій роботі та отриманні знань і навичок такої роботи за обраним напрямом навчання.